11 жовтня відбулася відкрита робоча зустріч на тему “Стратегія розвитку Ворохтянського ліцею та можливість створення на його базі опорного закладу”.
Підставою стало не прийняття Стратегії розвитку ліцею на черговій сесії. Депутати не дійшли консенсусу у питанні внесення до Стратегії терміну “опорний заклад”. Аргументуючи це тим, що у разі зміни статусу на опорний збільшиться можливість фінансування закладу з обласного та державного бюджетів.
Власне, це і стало однією із причин проведення роз’яснювальної зустрічі з профільними фахівцями.
На обговорення запросили експертів швейцарсько-українського проєкту DECIDE: проректор Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (ОІППО) Любов Шелемей, методист ОІППО і ментор проєкту у нашій області Алла Дутчак, експерти-юристи DECIDE Сергій Яцковський та Андрій Мацокін. Останні входять у робочу групу при Міністерстві освіти і науки, яка напрацьовує політику створення старшої профільної школи в Україні.
Чому саме вони?
Кожен з них є представником проекту DECIDE, за фінансування та підтримки якого писалася стратегія розвитку освіти Ворохтянської ТГ та стратегія розвитку Ворохтянського ліцею. І остання, відповідно до умов співпраці, потребує негайного сесійного затвердження, адже виникає висока загроза втрати грантодавця. Крім того, від нашої історії взаємодії з ними залежать майбутні співпраці нашої громади з іншими грантодавцями.
Отож, підводимо підсумки зустрічі та відповідаємо на гострі питання.
1. Чи зміниться фінансування ліцею, якщо він набуде статусу опорного?
Наразі у масштабах України немає додаткової субвенції на опорні заклади. Історія з опорними закладами була вкрай важливою до 2020 року. Після прийняття закону “Про повну загальну середню освіту”, де чітко прописано, що будь-який заклад загальної середньої освіти може мати філії, статус опорності перестав на щось впливати”
– пояснює експерт Андрій Мацокін. Проте він зауважив, що на рівні області можливі певні програми їх підтримки.
Станом на сьогодні з усією відповідальністю вам заявляю: додаткових преференцій з точки зору фінансів опорність не дає. Взагалі. Сьогодні, з позиції Міністерства і надалі, субвенція, яка буде точно йти – це НУШ та субвенція на інклюзію”
– додає Сергій Яцковський.
2. Якщо відбудуться реформи у галузі освіти, чи Ворохтянський ліцей збереже свій ступінь?
Статус опорного закладу не збереже його ступінь.”
– у підсумку чітко зазначила проректор ОІППО Любов Шелемей.
На 2027 рік передбачають реформу профільно-технічної та загальної освіти. Сюди входить і реорганізація ліцеїв. Детальніше про це можна прочитати тут: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-u-partnerstvi-z-proyektom-decide-rozpochalo-obgovorennya-strategiyi-reformi-starshoyi-profilnoyi-shkoli. За словами Андрія Мацокіна, у тих ста пілотних ліцеях, які планують запускати вже у 2024-25 роках, буде навчатися 600 дітей у кожному. І найважливіше: майбутні ліцеї складатимуться виключно із трьох класів старшої школи (10-го, 11-го та 12-го). Схожий заклад вже існує, наприклад, у місті Славута Хмельницької області, куди з’їжджаються старшокласники з усього 45-тисячного міста.
3. Чи вплине набуття статусу опорного на ступінь Татарівської гімназії? Чи зроблять його філією?
Створення, реорганізацію, пониження закладів освіти – все це відбувається виключно рішенням засновника (у даному випадку засновник – Ворохтянська селищна рада, тому рішення може прийматися на сесії – прим.ред.), ”
– каже Андрій Мацокін.
Якщо на базі Ворохтянського ліцею створюватиметься опорний заклад, він буде функціонувати без філії. Тобто, за Татарівською гімназією збережеться цей ступінь та окрема юридична особа.
Підсумок
За наполяганнями числа депутатів у проект Стратегії розвитку ліцею на розгляд чергової сесії буде внесено пункт про те, що заклад претендує на статус опорного без філій. Для цього відповідно до чинного законодавства має бути проведено відповідний конкурс. Кінцевий варіант буде опубліковано у проєкті рішення. Також на сесії повинні внести зміни у схвалену Стратегію розвитку освіти Ворохтянської громади.
Примітка. Швейцарсько-український проєкт DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» спрямований на підтримку двох важливих реформ — освіти та децентралізації. Його метою є сприяння долучення громадян територіальних громад до демократичного врядування, рівноправному користуванню його результатами та отриманню доступу до якісної освіти. Проєкт реалізується в Україні ГО «ДОККУ» у партнерстві з Цюрихським педагогічним університетом (Швейцарія) за підтримки Швейцарії.
