Вчора, 4 червня, у центрі селища Ворохта освятили два меморіали, присвячені нещодавно загинувшим захисникам – Богдану Бухонку і Володимиру Гасюку.
Отець Василь Типусяк провів заупокійну панахиду та чин освячення, директорка Ворохтянського центру культури Аліна Семків – урочисте вшанування.
Володимир Гасюк народився 28 липня 1991 року в селищі Ворохта, в багатодітній родині. Мав нахил до точних наук. По запрошенню поступив в Івано-Франківський фізико-технічний ліцей, далі продовжив навчання в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, де й зустрів свою майбутню дружину Тетяну.
Після навчання працював. В 2014 році був призваний по мобілізації в АТО. Після демобілізації продовжив працювати інженером геодезистом в м.Києві, 5 лютого 2022 року знову був призваний на службу. Старший лейтенант був командиром гірсько-штурмового взводу в легендарних «Едельвейсів» військової частини А3029.
Герой загинув 3 грудня 2022 року внаслідок наступально-штурмових дій противника у районі села Білогорівка Бахмутського району Донецької області.
У Володимира залишилася дружина Тетяна, донечка Веронічка, батько, сестри Олеся та Ірина, брат Юрій.
Богдан Бухонко народився 24-го травня 1997-го року. Був бажаною та довгоочікуваною дитиною. Ще з початкових класів захопився лижним спортом. Займався в наші Дитячій Юнацькій Спортивній Школі Олімпійського Резерву лижним двоборством, виконав норматив кандидата в майстри спорту.
По закінченню 9-ти класів вступив до Івано-Франківського коледжу фізичного виховання, де продовжував навчання і заняття улюбленим видом спорту. Після цього – навчання у ЗВО. Здобув професію педагога, тренера-інструктора лижного спорту.
Пройшов строкову службу і 2020-го року повернувся додому. Деякий час працював на курорті Буковель, де і познайомився зі своєю коханою дівчиною Діаною. З 2021-го року Богдан працював тренером по футболу у фізкультурно оздоровчому клубі «Олімп» де навчав дітей гри у футбол в селі Татарів. 11 березня 2022-го року був мобілізований до Збройних Сил України. Пройшов свій шлях воїна з честю та гідністю .
Загинув 6-го травня 2024 року внаслідок удару FPV-дроном в районі населеного пункту Піщане, Харківської області.
“Не вдалося приїхати на Пасху додому, але на своє день народження точно буду дома”, – казав він у розмові з батьками
Наприкінці травня Богдан мав відзначати своє 27-річчя…
Під час освячення банерів йшов стрімкий дощ, небо немов плакало разом з нами. Вшанувати пам’ять Героїв прийшли селищний голова Олег Дзем’юк і працівники селищної ради, вчителі та учні Ворохтянського ліцею, директори закладів освіти, дружини та рідні всіх загиблих Героїв громади та інші мешканці громади.
Висловлюємо щирі співчуття родинам Богдана і Володимира, нехай пам’ять про них буде вічною.
Кількість пам’ятних банерів стрімко зростає, що насправді жахає. Адже за кожною фотографією – людина, мешканець громади, який мав свої мрії, прагнення та коханих людей. У яких все життя було попереду, якби не війна…
Тринадцять меморіалів. На честь кожного вбитого воїна громади.
Вічна пам’ять Захисникам України!
