На туберкульоз хворіють із часів появи людства. Туберкульозні
ураження хребта виявлені під час дослідження останків людини періоду неоліту
(5 тисяч років до нашої ери). Їх також знаходили у Єгипетських муміях (2700
років до нашої ери).
Біля однієї третини населення світу інфіковано бактерією туберкульозу.
Хвороба розвивається лише у невеликої частки інфікованих людей.
Підвищеного ризику розвитку туберкульозу піддаються люди з ослабленою
імунною системою.
Щороку в Україні від туберкульозу помирає близько 3700 українців,
щоденно близько 10 пацієнтів.
Зважаючи на тяжку ситуацію теперішнього часу – час війни, через часті
переохолодження (тривале перебування у бомбосховищах), тяжке нервово-
психологічне перенавантаження, недоїдання, постійний стрес, розуміємо, що
кількість випадків захворювання на туберкульоз зросте, тому дуже важливо
всім знати, як вберегти себе та близьких від такого тяжкого захворювання.
У Надвірнянському районі щороку реєструються поодинокі випадки
туберкульозу серед дітей та підлітків. Протягом 2021 року за рік зареєстровано
всього 25 випадків туберкульозу органів дихання, що становить 21,7 на 100 тис.
населення, з яких 66,7% – це занедбані форми – з розпадом легеневої тканини.
Серед хворих переважають чоловіки (66%) та жителі села (75%).
Туберкульоз (сухоти) – інфекційна хвороба, яку викликає мікобактерія
туберкульозу. Найчастіше вражаються легені хворого (туберкульоз легень), а в
разі позалегеневого туберкульозу можуть вражатися інші органи, зокрема,
кістки, шкіра, оболонки мозку, нервова система, нирки, печінка та ін.
Форми туберкульозу
– Активна форма – може бути відкрита (коли хворий виділяє назовні
мікобактерії туберкульозу, наприклад, під час кашлю) та закрита (коли
немає виділення мікобактерії назовні, тобто хворий незаразний);
– Латентна (прихована) форма .
Збудник туберкульозу
Туберкульоз викликається бактерією Mycobacterium tuberculosis
(мікобактерія туберкульозу, інакше – туберкульозна поличка, або паличка
Коха, названа так на честь її першовідкривача), що найчастіше вражає легені –
основний орган дихальної системи. Туберкульоз поширюється від людини до
людини через повітря, через повітряно-краплинний механізм
передачі. Переважно це відбувається, коли особи з активною (відкритою)
формою туберкульозу кашляють, чхають чи спльовують слину, у результаті
чого мікобактерії потрапляють у повітря. Найбільший ризик заразитися від
хворого мають члени його родини, колеги чи медичні працівники, які тривалий
час контактують із хворим на відкриту форму туберкульозу.
Латентна (прихована) форма туберкульозу
Збудники туберкульозу знаходяться в тілі хворого, проте імунна система
попереджує їх розповсюдження. Це означає, що в цієї особи немає симптомів
(ознак) туберкульозу і що вона не є заразною, а є ще здоровою. Проте інфекція
все ж перебуває в її тілі, а отже, за сприятливих умов таких, як – інфікування
ВІЛ (СНІД), тютюнокуріння, кількісне і/або якісне недоїдання, хронічне
недоїдання; ослаблена імунна система; цукровий діабет; ниркова недостатність;
вживання наркотиків та алкоголю, імуносупресорна терапія може
спровокувати хворобу.
Під час активної форми (фази) туберкульозу мікобактерії активно
розмножуються та спричиняють прояви хвороби. Така особа є заразною. 90%
випадків активного туберкульозу в дорослих – це реактивація (загострення)
латентної форми туберкульозної інфекції.
Симптоми активної (відкритої) форми туберкульозу, коли треба
звернутися до лікаря:
– нав’язливий кашель, що триває понад 2 тижні;
– у мокротинні є сліди крові;
– біль у грудях;
– відчуття постійної втоми, слабкість;
– втрата апетиту;
– втрата ваги;
– підвищена пітливість, особливо в ночі;
– гарячка 37,2-37,5 С або знижена температура 35,5 С;
– озноб;
Перебіг активної фази туберкульозу (відкрита форма) може бути
підгострим (помірним) протягом багатьох місяців. Небезпечним наслідком
такого підгострого перебігу хвороби є те, що хворі можуть відкладати візит
до лікаря, у той же час розповсюджувати бактерію серед оточуючих, бути
заразними. Особи з активним туберкульозом можуть заразити від 5 до 15 осіб,
із якими контактують протягом року.
Щоби виявити туберкульоз, проводять:
– флюорографічне (або рентгенологічне обстеження) грудної клітки, яке
повинно відбуватися не рідше 1 разу в 2 роки, а для декретованих груп,
диспансерних хворих, курців – щороку. Це найефективніший метод
раннього виявлення хвороби, яка на цьому етапі повністю піддається
лікуванню і не призводить до інвалідизації;
– стандартні та спеціалізовані аналізи крові;
– лабораторне дослідження харкотиння;
– проба Манту (або Пірке, туберкулінодіагностика, tuberculinskin-test, PPD
test) – шкірний тест на наявність специфічної імунної відповіді до
мікобактерії туберкульозу шляхом внутрішньо шкірного введення
туберкуліну.
– швидкий молекулярно-генетичний тест Xpert MTB/RIF, важливим є те,
що тест не лише показує наявність збудника туберкульозу, а й визначає
його стійкість до антибіотика рифампіцину, що важливо для вибору
тактики лікування.
Найкращим захистом від туберкульозу є профілактичні щеплення, які
проводяться на 3-5 добу після народження дитини в пологовому будинку.
Для ранньої діагностики туберкульозу щорічно для дітей із 4-ох до 15
років обов’язковим є щорічне проведення реакції Манту
(туберкулінодіагностика). Для дітей віком від 15 років та дорослих
обов’язковим є щорічне флюорографічне обстеження
Кожна людина повинна відповідально ставитися до свого здоров’я та
здоров’я своїх дітей, та вчасно обстежуватися.
Щоб не захворіти на туберкульоз, слід повноцінно харчуватися, не
мати шкідливих звичок, займатися спортом і загартовуватися, в закритих
приміщеннях і проводити вологе прибирання з провітрюванням.
Бережіть себе та близьких!!!
