Харчові отруєння ( англ. food poisoning) — хвороби , що виникають
при вживанні їжі, яка містить шкідливі мікроорганізми або отруйні речовини.
Харчове отруєння — це збірний термін, об’єднує клініку гострого порушення
травлення (нудоту, блювоту, пронос), що виникає після прийому неякісних
продуктів харчування чи напоїв.
Харчові отруєння класифікуються на:
• інфекційні — збудники: бактерії, віруси, найпростіші; такі отруєння є
харчові токсикоінфекції (ХТІ);
• неінфекційні (токсичні) — виникають в результаті попадання в організм
токсинів, отрут, при застосуванні в їжу отруйних трав, грибів.
Небезпечною особливістю харчового отруєння є:
• невеликий інкубаційний період (в середньому від 2-6 до 24годин);
• швидкий розвиток хвороби.
• масовість ураження: страждають майже усі люди, які споживали
непридатний продукт;
• отруєння може статися навіть нормальними на вигляд і смак продуктами,
так як їжа могла бути вже заражена мікробами;
• потенційно небезпечними є тривалозберігаючі після приготування страви.
Симптоми харчового отруєння:
Симптоматика харчового отруєння залежить від певних факторів:
• токсину або інфекційного агента, що викликав отруєння;
• кількості з’їденої їжі або випитого напою, отруєного токсином;
• загального стану організму.
Для харчового отруєння характерно:
• висока температура;
• зниження або відсутність апетиту;
• загальна слабкість;
• пронос і переймоподібні болі в животі;
• метеоризм;
• нудота і блювота;
• холодний липкий піт, низький тиск.
У деяких випадках клініка розвивається дуже швидко, і всі симптоми
харчового отруєння розвиваються протягом 1-2 -х і до 6-ти годин, при цьому
стан хворого стає важким, і він потребує невідкладного лікування.
Спостерігається зміна блювоти (частота, вид і кількість блювотних мас),
випорожнень (домішки крові, колір, запах, консистенція, частота),
температурної реакції — це основні ознаки, за якими треба ретельно
спостерігати, аналізувати, і на їх підставі в перші години отруєння
виставляється діагноз.
Може також статися:
• порушення зору;
• зниження тонусу м’язів;
• підвищення слиновиділення;
• ураження головного мозку (галюцинації, марення, кома);
• ураження периферичної нервової системи (парези, паралічі)
- такі симптоми спостерігаються частіше при ураженні
нейротоксичними отрутами (ботулотоксин).
У вагітних, дітей до 3-х років і людей похилого віку спостерігається
особливо важкий перебіг харчового отруєння, і не виключений летальний
результат.
Перша допомога при харчовому отруєнні:
Термінова госпіталізація для невідкладної терапії проводиться в важких
ситуаціях, коли є загроза для життя. У переважній більшості випадків на
початковому етапі при харчовому отруєнні перша допомога надається на
дому.
Заходи при першій допомозі:
• дезінтоксикація;
• дегідратація;
• етіотропне лікування не потрібно до уточнення діагнозу (за винятком
анамнезу і яскравих клінічних проявів, що свідчать про наявність інфекції —
ботулізм, сальмонельоз).
Обсяг першої допомоги при харчовому отруєнні залежить від часу, що
пройшов з моменту отруєння і тяжкості стану.
Існують правила, про які потрібно пам’ятати всім:
- Не можна приймати протиблювотні або протидіарейні препарати,
так як блювота і пронос є захисними механізмами організму і найшвидшими
способами масивного виведення токсинів. - Необхідно давати потерпілому багато рідини (чистої води) і
викликати блювоту для видалення токсинів зі шлунку. Промивання шлунку
продовжувати до появи чистої прозорої води. - Відновлення водно-електолітного балансу і обсягу втраченої
рідини: рясне пиття із застосуванням аптечних форм сольових розчинів або
приготованих в домашніх умовах. Готові розчини для прийому всередину:
Регідрон, Нормогідрон, і ін. Розчини розчинюються по інструкції, наприклад,
1 пакет Регідрону на 1 літр води, випивати потрібно 3 л протягом дня
(використовувати протягом дня 3 пакети Регідрону) для досягнення
максимального ефекту. Оральні регідранти використовують в проміжках між
блювотою і прийомом лікарських препаратів.
При відсутності готових розчинів можна використовувати глюкозо —
сольовий розчин (3 столові ложки цукру +1 чайна ложка солі на 1 літр води). - Для швидкого виведення токсинів обов’язковий прийом
сорбентів (в разі, якщо вже сталося всмоктування токсинів в кишечнику):
Полісорб (порошок, розчинний у воді, зручний для застосування,
Ентеросгель, Ентерол, в крайньому випадку — активоване біле і чорне
вугілля, таблетки якого можна подрібнити і дати в воді з розрахунку: 1
таблетка на 10 кілограм ваги з частотою кожні 3 години. Зазвичай при
багаторазовій блювоті і проносі можна використовувати до 15 таблеток
одноразово. - При сильному больовому нападі неприпустимий прийом
анальгетиків або антибіотиків, якщо не виставлений діагноз. Можливий
прийом спазмолітиків (но-шпа, Дротаверин, Ріабал і ін.). - Якщо блювота і пронос відсутні, необхідний прийом проносних
препаратів для попередження подальшого всмоктування токсинів в
кишечнику.
Але нерідко харчове отруєння є загрозливим для життя. Гострі
симптоми, що розвиваються в короткий час, вимагають негайної
госпіталізації та лікування в спеціалізованому відділенні.
Показаннями до госпіталізації при харчовому отруєнні є:
• температура до 40 С;
• отруєння у дитини до 3 — х років (відбувається швидке зневоднення при
проносі і блювоті, що може різко погіршити стан);
• вагітність і старий вік пацієнтів;
• отруєння отруйними грибами і рослинами;
• діарея більше 10 разів на добу з домішкою крові, часта рвота, висока
лихоманка, що зберігається понад добу, сильна наростаюча слабкість;
• як результат — загальне зневоднення організму (сухість слизових,
зниження вироблення сечі аж до анурії, зниження маси тіла).
Профілактика харчових отруєнь:
Загалом специфічні заходи, спрямованні на запобігання харчових отруєнь
зводяться до трьох напрямків: запобігання контамінації збудниками харчових
продуктів, знищення збудників під час теплового оброблення їжі і
запобігання їхньому розмноженню в харчових продуктах.
З метою профілактики гострих кишкових інфекційних захворювань та
харчових отруєнь рекомендуємо дотримуватись наступних правил:
* НЕ купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у
приватних осіб у місцях, не призначених для здійснення торгівлі
харчовими продуктами
* НЕ вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх якості та
з протермінованими термінами споживання.
* Приготовлені страви бажано вживати одразу, а у випадку їх зберігання,
перед споживанням піддавати вторинній термічній обробці.
* Зберігати виготовлені страви без холоду не більше 2 годин.
* НЕ брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні,
кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують
зберігання у холодильнику).
* НЕ виготовляти багатокомпонентні страви, що не вимагають термічної
обробки (паштети, м’ясні салати тощо) у непристосованих умовах.
* Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно ретельно
помити питною водою та обдати окропом.
* НЕ використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду
з річок, озер, колодязів, підземних джерел тощо.
* Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з
централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану.
* При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки,
екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук вода має бути
прокип’ячена. Для пиття та приготування їжі необхідно мати з собою
запас питної води.
* НЕ вживати незнайомі та підозрілі гриби, ягоди, трави та інші рослини.
* Дотримуватись правил особистої гігієни:
* Перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди необхідно мити
руки з милом.
* Обов’язково мити руки після відвідування туалетів.
* При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами
харчування та правилами дотримання особистої гігієни. Дорослим
необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали
незнайомі ягоди та продукти.
* НЕ вживати незнайомі та підозрілі гриби, ягоди, трави та інші рослини.
У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно
терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування
небезпечне! При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до
прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу. При тяжкому стані хворого
треба негайно викликати невідкладну медичну допомогу.
Треба пам’ятати, що тільки чітке дотримання санітарно-гігієнічних правил та
вимог дасть можливість уникнути харчового отруєння та зараження
кишковими інфекціями.
