Навчався у Ворохтянській ЗОШ, захоплювався спортом. У 2015 році був призваний на строкову службу. У серпні 2019 підписав контракт із ЗСУ в Мукачеві у 128 гірсько-штурмовій бригаді. Брав участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки, оборони відсічі і стримування агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганських областях. У 2020 році здобув кваліфікацію навідник-оператор БМП2 третього класу, а у 2021 році став командиром бойової машини БМП2.

Під час служби отримав нагрудний знак «Козацький хрест» I ступеню, 19 серпня 2021 нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни», 21 січня 2021 року нагороджений «За звитягу та вірність». Під час повномасштабного вторгнення разом зі своїм відділенням захищав рідну землю.

Загинув під час наступальних дій в районі Нововознесенське та Миролюбівка, Бориславського району, Херсонської області. Загинув 29.08.2022 року. Вдома його чекали дружина, син, брати та сестри.

За словами сестри, Михайло був справжнім патріотом та хороброю людиною.

Не зміг живим вернутися з війни, 
А вдома всі ж чекали і молились, 
Немає більше брата у сестер, 
У них з очей пекучі сльози лились.

Хоч й знаємо, що сліз ти не любив, 
Та як по-іншому коли тебе немає, 
Ти вогник в душах всіх нас загасив, 
Без тебе спокою на цій землі немає. 

Так мало, Міша, ти пожив на світі, 
Так рано Бог забрав тебе туди, 
Тебе ми зустрічали в домовині, 
Героєм на щиті везли з війни.

Схилилися всі люди на коліна, 
Несли вінки із квітами для тебе, 
А я до неба з відчаєм дивилась, 
Бо в день той, день народження 
було б у тебе…

Та це кінець, спинився земний час, 
Для тебе все скінчилося навіки, 
Ти воював за спокій усіх нас, 
Тепер несемо на могилу тобі квіти.

Назавжди в памʼяті залишаться слова:
«А хто якщо не я вас захистить…»
Та не хотіла цього захисту сімʼя, 
Щоб потім згадувати з болем кожну мить.

Бо біль на віки душі полонив, 
Нам важко жити на землі без тебе, 
І сина ти побачити не встиг, 
Його татусь навіки Янгол в небі. 

Він знатиме, що ти його любив, 
Він знатиме, що ти поліг за волю, 
Спасибі, що свій сенс мені лишив, 
Твоя частинка назавжди зі мною.

Автор: Стрельченко Надія (Усмішка)

За інформацією сестри воїна – Тетяни