Народився 24-го травня 1997-го року. Був бажаною та довгоочікуваною дитиною. Ще з початкових класів захопився лижним спортом, займався лижним двоборством в Івано-Франківській обласній комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі із зимових видів спорту, де показував хороші результати. Виконав норматив кандидата в майстри спорту.
По закінченню 9-ти класів вступив до Івано-Франківського коледжу фізичного виховання, де продовжував навчання і заняття улюбленим видом спорту. Опісля навчався у ВНЗ. Здобув професію педагога, тренера-інструктора лижного спорту.
Пройшов строкову службу і у 2020-у році повернувся додому. Деякий час працював на курорті Буковель, де і познайомився зі своєю коханою дівчиною Діаною. З 2021-го року Богдан працював тренером по футболу у комунальній організації «Фізкультурно-оздоровчий клуб «Олімп». Там вчив дітей гри у футбол в селі Татарів.
11 березня 2022-го року був мобілізований до Збройних Сил України. Захищав країну з честю і гідністю.
Був інспектором прикордонної служби 2 категорії – водієм першої групи мінометів вогневого відділення третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування військової частини 9938.
Батьки пригадують, що у розмові син казав:
«Не вдалося приїхати на Пасху додому, але на свій день народження точно буду дома».
На заваді став окупант…
Богдан загинув 6-го травня 2024 року внаслідок нанесення росіянами удару FPV-дроном в районі населеного пункту Піщане, Харківська область.
Наприкінці травня 2024 року воїн мав відзначати своє 27-річчя.
У Богдана залишилася мама Ольга, тато Едуард, брат Василь, сестра Надія і кохана дівчина Діана.
За інформацією матері Ольги