За даними всесвітньої організації охорони здоров’я, 4,5 млрд. людей у
світі заражені тими чи іншими видами паразитів. У цю статистику входить не
тільки населення країн, що розвиваються, але і жителі благополучних регіонів.
Більшість людей навіть не підозрює про наявність гельмінтів в організмі.
Гіменолепідоз ‒ глистова інвазія, що викликається карликовим ціп’яком
(Hymenolepis nana), вражає як дітей, так і дорослих. Перелічені збудники
паразитують у тонкому кишечнику, як правило, провокуючи субклінічний,
хронічний перебіг хвороби. Судити про зараження можна тільки при
виявленні яєць гельмінтів у калі хворого. Серед пацієнтів переважають діти
внаслідок низького рівня особистої гігієни, оскільки при гіменолепідозі
висока ймовірність аутоінвазіі (самозаражения).
Основний спосіб зараження гіменолепідозом ‒ фекально-оральний,
при якому інвазія відбувається після потрапляння в організм людини яєць
гельмінтів із забрудненою водою, продуктами харчування, немитими
овочами та фруктами, предметами побуту (іграшки, посуд, дитячі горщики,
дверні ручки і т. д.). Крім того, серйозною причиною зараження є
недотримання основних правил особистої гігієни.
Ознаки захворювання. При попаданні глистів в організм починаються
хронічні запальні процеси у слизовій оболонці кишечнику, що перешкоджає
нормальному всмоктуванню поживних речовин. Кожен третій випадок
характеризується субклінічним перебігом, без виражених симптомів.
Тяжкість прояви захворювання залежить від кількості гельмінтів в організмі.
Зниження апетиту, сильні болі в животі, нудота, нестійкі випорожнення,
підвищенна стомлюваність, дратівливість, головний біль, прояви алергії
(риніт, свербіж, висипання), субфебрильна температура (до 37,5 ° С),
погіршення пам’яті, безсоння.
Профілактика. Будь-яку патологію легше запобігти, ніж вилікувати. Існує
ряд профілактичних та санітарно-епідемічних заходів для уникнення
інфікування гіменолепідозом:
– ретельне дотримання правил особистої гігієни, миття рук після відвідування
туалету і зміни підгузників дитині, перед приготуванням їжі;
– обробка овочів і фруктів чистою водою (за необхідності ‒ окропом);
– знищення мух, бліх, тарганів, щурів та інших шкідників;
– навчання дітей нормам гігієнічних навичок (миття рук,звички гризти нігті,
брати пальці, іграшки, олівці в рот та ін.;
– часте обстеження дітей і працівників дитячих установ, працівників
громадського харчування на глистяні інвазії.
