Сьогодні у Ворохтянському центрі культури відбулася подія, сповнена музики, спогадів і любові — вечір пам’яті, присвячений цимбалісту з великої літери — Петру Сказківу.
Петро був не просто талановитим музикантом — він був душею сцени, наставником для молоді, учасником шоу «Україна має талант», а під час Революції Гідності — ще й голосом свободи на барикадах. Його музика звучала в самісінькому серці Києва, там, де творилася історія.
Саме у Ворохті він народився як музикант, і тут же ділився знаннями з учнями. Сьогодні, 17 травня, йому мало б виповнитися 38 років… Якби не хвороба, що забрала його надто рано.
Але Петро живе — у своїх композиціях, у спогадах і, головне, у серцях тих, хто його знав. Тому і згадували його так, як він жив — музикою.
На сцені цього вечора виступали його учні, зокрема Владислав Ониськів, гурт «Петрос» — той самий колектив, якому Петро віддав чимало сил і душі. Хоча гурт припинив існування ще сім років тому, сьогодні його учасники зібралися знову, щоб вшанувати Петра.
Також звучали мелодії від гуртка народних інструментів «Опришки» з Микуличина, керівник якого особисто знав Петра. У спільній молитві, проведеній отцем Василем, присутні вшанували його пам’ять.
У залі зібралися рідні, друзі, представники влади, шанувальники його творчості. Особливо зворушливою стала виставка особистих речей цимбаліста: пальцеток для цимбал, сценічних костюмів, картин, де його зображено, і ще багатьох пам’ятних речей.
Людина живе доти, доки про неї пам’ятають. Тож і Петро буде жити вічно у музиці, у серцях, на фото та у спогадах.
Дякуємо директорці Центру культури, дозвілля, молоді та спорту Аліні Семків за ініціативу та чудову організацію події, музикантам — за щирі й гучні ноти, а всім присутнім — за те, що прийшли розділити цю пам’ять разом.
