Вступ. Про борщівник Сосновського
Борщівники – це рід трав’янистих рослин родини окружкових (парасолькових), який налічує понад 80 видів, і поширюється у Європі, Азії та Африці.
В Україні є кілька видів борщівників, зокрема сибірський, карпатський, європейський. Кілька видів ростуть у Криму (борщівник пухнастий, борщівник Стевена).
Одним з найпоширеніших видів є борщівник Сосновського – саме він є небезпечним для людини, бо містить фотоактивні сполуки, які при потраплянні на шкіру роблять її дуже вразливою до сонця.
Борщівник Сосновського – чужа для України рослина, що походить із Кавказу. Завезли його в Україну після Другої світової війни як одну із силосних культур, що давала таку кількість зеленої маси з гектара, як жодна з інших традиційних кормових культур. Також борщівник Сосновського є чудовим медоносом.
Однак виявилося, що він має токсичний сік, який спричиняє важкі опіки. Тваринам можна було його згодовувати лише як силос, та й то після того, як отрута розкладалася. Та все одно молоко від нього ставало гіркуватим. Тож від його використання відмовилися.
Борщівник перестали культивувати вже понад 30 років тому. Але було вже занадто пізно. Виявилось, що борщівник легко дичавіє та проникає в природні екосистеми. За даних обставин і через загальну байдужість у суспільстві борщівник Сосновського з полів, де його раніше культивували, мігрує Україною, чудово почувається й без особливого догляду. На сьогодні його отруйні зарості стали звичним явищем на території Калуського району.
Джерело: Головне управління Держспоживслужби в Івано-Франківській області, видання “Українська правда. Життя”.
Він вважається інвазивним та “карантинним” видом – тобто його поширення на території України може завдати значної шкоди іншим рослинам та сільськогосподарським культурам.
Основною візуальною відмінністю борщівника Сосновського від інших видів є величезні розміри, але відрізнити його для не спеціаліста буває важко, тому краще взагалі не торкатися борщівників.
Біологічні особливості рослини
1. Рослина монокарпічна (цвіте 1 раз за життя), тому основний принцип його контролю – знищення насіння.
2. Наявність на насінні виростів, або „крил”, які значно підвищують їх летючість і сприяють активному поширенню.
3. Різнорідність насіння, яке проростає неодночасно навесні. Першого року зазвичай проростає від 20-70%; другого – 30-60% від непророслого першого року. Деяке насіння борщівника може прорости тільки через 5-6 років або навіть через 12-15 років!
4. Насіння борщівника має ефіроолійні канали: як правило, два на внутрішній та чотири на зовнішній частині плоду. У них є біологічно активні речовини, які мають виражений алелопатичний (частіше інгібуючий, або гальмівний) вплив на проростання насіння інших видів рослин, тобто проявляється сильний алелопатичний ефект в природних фітоценозах і агроценозах.
5. Варто знищити насіння борщівника (плоди або зав’язі) – і рослини більше не дають життєздатних діаспор (одиниць розмноження). Вони не утворюють кореневих паростків, не відростають з кореня.
6. Плоди борщівника при дозріванні сухі, не соковиті. Оскільки в оболонках плодів є ефіроолійні канали, заповнені секретом у вигляді суміші олії і смол, тому їх зручно спалювати.
7. Легко розмножується насінням, яке має природні летючки для його поширення. Це значно ускладнює боротьбу.
Які наслідки контакту з борщівником Сосновського?
Коли сік рослини потрапляє на шкіру, під впливом сонячних променів на шкірі з’являються опіки першого, а в деяких випадках другого і третього ступеня. Симптоми можуть проявлятися не одразу, а через кілька годин чи навіть наступного дня.
Серед симптомів опіків від борщівника – набряк ураженої ділянки, почервоніння, пекучий біль, поява пухирів з лімфою. В особливо важких випадках може бути некроз тканин, нагноєння. Можливе підвищення температури тіла.
Борщівник також може викликати алергію, зокрема набряк Квінке, набряк верхніх дихальних шляхів. Тому контакт із цією рослиною – смертельно небезпечний.
Що робити, якщо особа торкнулася отруйного борщівника?
❗️ Насамперед потрібно піти з відкритого сонця та прикрити місце ураження легким одягом, аби захистити шкіру від ультрафіолету.
❗️ Обережно промокнути уражене місце серветкою, щоб прибрати сік борщівника. НЕ можна розтирати місце опіку, щоб не втирати отруйний сік вглиб шкіри.
❗️ У жодному разі уражені місця не змащувати йодом, не застосовувати ніякі фіксуючі пов’язки.
✅ Промити уражену ділянку мильним розчином або розчином соди. Випити антигістамінний і нестероїдний протизапальний препарати.
✅ Опісля можна нанести на уражену ділянку пантенол або інший препарат проти опіків та прикласти чисту суху тканину.
❌ Якщо з’явилися пухирі, потрібно звернутися до лікаря. НЕ можна протикати пухирі, розчухувати уражену ділянку, лікуватися народними методами тощо.
❗️ У будь-якому випадку зверніться до лікаря, щоб він оглянув опік. Якщо уражена велика площа тіла (наприклад, ноги) або сік борщівника потрапив в очі – це потрібно зробити терміново!
Опіки від борщівника можуть загоюватися близько місяця, а якщо ураження глибоке – і до пів року. Потім на шкірі залишаються рубці.
Як запобігти появі та розмноженню борщівника?
Світовий досвід демонструє, що боротися з борщівником доволі складно.
Найефективніше знищувати борщівник до того, як з’явилися суцвіття й насіння. Якщо ж ви знищуєте вже великий борщівник – потрібно бути дуже ретельним та обережним, щоб не торкнутися його відкритими частинами тіла.
Основними характеристиками, які зумовлюють високу інвазійність борщівника Сосновського, є:
– насіння проростає ранньою весною до появи іншої рослинності;
– відносно низька смертність молодих рослин;
– швидкий ріст, здатність рости скупчено та витісняти інші рослини.
Рослина може переносити цвітіння за несприятливих для цього умов. Цвіте рано, що дозволяє насінню повністю дозріти. Розповсюдженню борщівника також сприяє здатність до самозапилення, велика плодовитість дозволяє дозрівати навіть тоді, коли стовбур рослини зрізано. Насіння швидко розноситися вітром та водою.
Біологічні методи боротьби:
Працювати з борщівником можна тільки у грубих садових рукавицях, масці, захисних окулярах, закритому одязі та взутті. Рекомендується робити це тільки при погоді з високою хмарністю.
– регулярно скошувати борщівник, зрізати товсті корені на глибині 10-15 сантиметрів.
– випасання тварин (поки листки у борщівника молоді і не нагромадили отруйних речовин).
– застосування чорної поліетиленової плівки, яку вкладають на ділянку, зайняту борщівником, до наступного року і притискають вантажем. Наступного року необхідно „зайняти” вільну землю „корисною” рослинністю.
– розведення природних шкідників борщівника.
У жодному разі не можна залишати стебла з квітконосами, бо вони можуть дозрівати навіть у зрізаному стані.
Застосовуючи гербіциди, потрібно стежити, щоб препарат потрапляв не лише на листову поверхню, а й стікав по черешках в розетку листків. За вегетаційний період потрібно провести мінімум дві обробки. При цьому слід суворо дотримуватись регламентів застосування гербіцидів.
Комплекс заходів для знищення борщівника Сосновського
Агротехнічні:
– оранка декілька разів за вегетаційний період (через кожні 3-4 тижні, починаючи з моменту відростання борщівника) продовж від 2-3 до 5-7 років. Перша – поява можливості виїзду в поле; друга – до фази розгортання листків і викидання на поверхню суцвіть.
– плоскорізний обробіток – підрізування коренів на глибині 5-10 см. (залежно від типу грунту та кліматичних умов).
– прополювання та оранка. Дрібні однорічні сходи борщівника легко знищити прополюванням (сапка і регулярно полицева оранка).
– косіння після періоду цвітіння та не пізніше, як через 2-3 тижні після першого косіння. Скошування тільки один раз у середині цвітіння лише сприятиме подальшому розмноженню рослин.
– обрізування квіток у період бутонізація-початок цвітіння.
– спалювання насіння борщівника саме в період його дозрівання;
– використання ремедіаторів – запровадження нових видів рослин, які можуть бути використані для відновлення земель (високопродуктивні злаки – костриця, або бобові культури – козлятник (галега); інтенсивний обробіток у полі просапних культур – картопля, цукрові буряки).
– використання покрівельних матеріалів продовж 3-5 років.
– індивідуальний спосіб з використанням ручної лопати – рано навесні потрібно зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче кореневої шийки.
Хімічні:
– обробка гербіцидами гліфосатної групи. Перший раз – з початку відростання борщівника, другий – через 15-20 днів, обов’язково до цвітіння. Біологічні властивості борщівника виключають можливість його повного знищення в результаті лише одноразового застосування гербіцидів. Після першої обробки і знищення вегетативної маси на цій же площі необхідне проведення повторної обробки для знищення сходів борщівника. При внесенні гербіцидів необхідно забезпечити не менше як 80% змочування рослини. При використанні гліфосатів часто збільшують норми їх застосування, але відсутні дослідження щодо впливу гербіцидів на рослини і довкілля. Офіційної підтримки такі рекомендації не мають.
Заборонено:
1. Скошувати борщівник в період закінчення цвітіння та початку зав’язування плодів, тому що це не матиме ефекту, якщо тільки скошені рослини (можливо тільки плоди рослин) не будуть знищені відразу після скошування.
2. Залишати скошений борщівник покинутим на місці. Навіть насіння у фазу воскової стиглості борщівника здатне дати сходи.
3. Скошування борщівника у період осипання насіння з рослин, особливо у вітряну погоду.
4. Бути роздягненим або мати незахищені ділянки тіла. Краще використовувати водонепроникний захисний одяг.
5. Восени виконувати оранку на полях, зарослих борщівником, бо це буде сприяти нагромадженню насіння в грунтi.
6. У період горіння парасольок важливо дотримуватись усіх запобіжних заходів, адже з плодів борщівника буде виділятися летка ефірна олія. Важливо дотримуватися протипожежної безпеки, намагатися не допускати попадання соку рослин на відкриті ділянки тіла та одяг.
7. Ураження речовинами кумаринів борщівника можуть викликати опіки I, II і III ступенів.
