Молодший сержант, позивний “Тринадцятий”. Загинув 25 червня в селі Мала Токмачка на Запоріжжі.
Тоді у складі 78-го окремого десантно-штурмового полку спецпризначення «Герць» він потрапив під ворожий мінометний обстріл і отримав осколкове поранення. Йому було всього 36 років.
Юрій народився у селищі Ворохта, тут закінчив загальноосвітню школу. Далі – дві вищих освіти: у Львівській комерційній академії та Львівському державному університеті фізичної культури. Професійно займався спортом за напрямками вільне єдиноборство та фрі-файт. Досяг значних успіхів: здобув звання майстра спорту України, став володарем кубку України з фрі-файту та бронзовим призером чемпіонату світу з фрі-файту. Окрім того, переможець всеукраїнських і міжнародних турнірів з кікбоксингу та К1.
Одружився у 2011 році та проживав в селі Мотижин на Київщині. Після одруження пішов зі спорту та почав займатись справою, яка була його справжнім покликанням – столярством. Виховував двох дітей. Збираючи власноруч з усіх куточків України столярні станки та приладдя, облаштував на власному подвірʼї майстерню. У ній проводив дні і ночі, творячи чудові вироби з дерева, багато різьбив руками. Збудував будинок у гуцульському стилі, де і проживав із сімʼєю.
Від початку 2014 року був активістом Майдану, відстоював Незалежність України. Тому, 26 лютого 2022 року вступив до складу Української добровольчої армії.
Воював у 2-й штурмовій роті «Чорні поплавки», 2-й взвод «Бойові терміти», 5-й окремий батальйон УДА.
9 червня 2022 року приєднався до лав ЗСУ, 93-я ОМБр «Холодний Яр». Входив до складу окремої мобільної групи вогневого ураження. У липні того ж року одружився вдруге. А у квітні 2023 року перевівся у 78-й окремий десантно-штурмовий полк спеціального призначення «ГЕРЦЬ».
Був надзвичайно люблячим батьком, чоловіком, сином, братом та вірним побратимом своїм друзям, вірним сином своєї держави.
Любив грати на народних музичних інструментах, зокрема дримбі та сопілці.
За службу в лавах ЗСУ нагороджений:
– медаллю Івано-Франківської обласної ради “Лицар бойового чину” 30.11.2023;
– почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “Золотий хрест” 12.04.2023;
– медаллю Незламним героям російсько-української війни;
– відзнакою командування 93 ОМБр “Холодний яр” ІІ ступеня 10.10.2022;
– орденом за мужність ІІІ ступеня 28 грудня 2022;
– медаллю “Честь. Слава. Держава” від Київського міського голови 22.03.2023;
– медаллю “Хрест Свободи” За жертовне служіння задля збереження Божого дару свободи та незалежності 14.01. 2023;
– орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня 18 липня 2023;
– пам’ятним листом на знак глибокої вдячності за жертовне служіння у лавах ЗСУ від Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
У загиблого Юрія Саманюка залишились дружина, двоє дітей, батько та сестра.